Засідання школи молодого вчителя

        Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці пе­дагогічного й учнівського колективів.

В. О. Сухомлинський

Тому завдання школи — докласти максимум зусиль до виховання в молодого вчителя досвідченого пе­дагога, який подав би учням приклад самовдоско­налення, допоміг би їм знайти власний шлях до храму знань.

Заступник. Шановні молоді колеги, сьогодні ми з вами зібралися на засіданні школи молодого вчителя , яке проводиться у формі методичного,проблемного  семінару - «Сучасний урок – спільна діяльність учителя й учнів».

Гаслом нашої роботи будуть слова К. Ушинського «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

Основними завданнями нашого засідання  є:

·        поглиблення уявлень про сучасний урок;

·        розвиток навичок робити самоаналіз уроку.

Заступник. З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується. Усе інше відіграє хоча й важливу, але допоміжну роль, доповнюючи й розвиваючи все те, що закладається на уроках. Кожний новий урок – це сходинка в знаннях  і розвитку учня, новий внесок у формування його розумової й моральної культури, у розвиток ключових і предметних компетентностей.

(Готуючись до нашого засідання,   ми провели Тиждень педагогічної майстерності, під час якого кожен мав можливість відвідати урок свого колеги, на якому відповідно вчитель мав продемонструвати ті методи і прийоми навчання, які притаманні саме  йому. А на попередньому засіданні ви отримали завдання: з»ясувати, що таке сучасний урок, яким він має бути.

 Хотілося б почути вашу думку. (відповіді)

Урок – не самоціль. Це інструмент виховання й розвитку, формування компетентної життєтворчої особистості. І якщо ми хочемо перевести навчання в режим розвитку, ми повинні досконало опанувати цим інструментом, навчитися більш раціонально його використовувати, досконало освоїти керування ним.

По-перше, урок був і залишається основною формою організації навчальної роботи, за допомогою якої здійснюється виховання й розвиток компетентної особистості.

По-друге, життєздатність, життєстійкість уроку пояснюється тим, що він являє собою живу, рухливу, процесуальну систему, що постійно змінюється й удосконалюється й у якій відбиваються всі різноманітні багатопланові сторони й моменти навчально-виховного процесу.

Отже, основним елементом навчального процесу був і залишається урок.  Урок як основна форма навчання постійно зазнає змін; вимоги до його організації й проведення висуваються відповідно до запитів сучасного суспільства.

Сьогодні, в процесі бурхливого розвитку освіти, у ході запровадження компетентнісно-орієнтованого навчання виникає потреба по-новому подивитися на сучасний урок, на його структуру, форми, технології проведення.

            Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях навчальних досягнень».

Основними складовими компетентності є знання, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації, а також адекватне оцінювання цього знання  (тобто себе, свого місця в світі)

На сучасному етапі розвитку освіти кінцевим результатом навчального процесу є формування компетентного випускника, розвиток ключових і предметних компетентностей учня. І так як освітній процес в основному відбувається на уроці, то і сучасний урок повинен мати компетентнісно-орієнтоване спрямування, тобто і його структура, і його форми проведення, і технології й методи, які ми використовуємо, повинні забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєтворчості.

Ø Що таке сучасний урок?

Ø Що надає сучасності року?

Ø Чим сьогоднішній урок відрізняється від вчорашнього?

 Якою ж має бути роль учителя у підвищенні якості сучасного уроку? Для обговорення цих питань я запросила творчу групу учителів, наших колег.

 Отже, урок очима досвідченого , творчо працюючого вчителя …

Вправа «Велике коло»

Пропоную вам відповісти на такі питання:

1. Коли вчителю нецікаво учити? (учасники обговорюють, відповіді записують на стікерах та кріплять їх  біля «зображення» вчителя)

2. Коли учню нецікаво вчитися? (учасники обговорюють, відповіді записують на стікерах та кріплять їх  біля «зображення» учня)

Якщо відповіді на ці питання є – необхідно щось змінювати в навчальній роботі, потрібні інновації та сучасний урок!

Існує більше десяти типологій уроків, що пояснюється різноманітністю ознак, за якими класифікують заняття. Найважливішою складовою навчально-виховного процесу, його початковою точкою є дидактична мета. Тому найбільш реальною і наближеною до практики є типологія, в основі якої лежить зазначений критерій. Ця класифікація, що її розробили Оніщук, Щукіна, Сорокін, Харламов, має такий вигляд:

·        урок формування знань;

·        урок формування та вдосконалення навичок і вмінь;

·        урок застосування знань, умінь і навичок;

·        урок узагальнення та систематизації знань;

·        урок контролю та корекції знань, умінь і навичок;

·        комбінований урок.

Кожне з цих занять може проводитися в різних формах (лекція, гра, віртуальна подорож, практична робота, тренінг тощо).

Сучасна методична література популяризує величезну кількість методів і форм, які дозволяють установлювати нові взаємини між учителем та учнями, підвищувати ефективність і результативність навчального процесу. Як же розібратися в невичерпному потоці цієї інформації, які форми і методи використовувати, щоб цей урок став дійсно результативним? Дуже часто вчитель стикається з проблемами: у якій формі провести урок, які взагалі існують типи уроків, як правильно провести самоаналіз уроку. Кожен проведений педагогом урок є унікальним і відрізняється від інших метою, змістом, методами, структурою тощо.

Співдружність учителя й учня – запорука успішного навчання.

Суттєвою ознакою сучасної освіти є толерантне ставлення до особистості дитини. За такого підходу учень є співавтором уроку, а завдання вчителя полягає в тому, щоб виявити індивідуальні здібності та нахили дітей, створити сприятливі умови для їхнього розвитку. Досягти цього можна, використовуючи на уроках інтерактивні технології навчання.

Термін “технологія” походить від грецького Techne- мистецтво, і logos -наука, вчення.
Тобто “технологія” - це наука про майстерність, мистецтво здійснювати  виробничий процес.

Інтерактивні технології навчання – це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр., показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». 

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших чи негайне застосу­вання — 90%).

Від кого і від чого залежить ефективність уроку?  Зверніть увагу, що ефективність сучасного уроку залежать і від учителя , і  від учня.

Психологами доведено, що будь-яка людина здатна досить точно себе оцінити, а отже визначити, що необхідно в собі змінити, перебороти, розвити.

Треба відзначити, що це можливо тільки в тому випадку, якщо педагог здатний до певного самоаналізу свого етапу, вчинків і т. д. на уроці. Саме самоаналіз є одним зі способів педагогічного самовдосконален­ня. Адже аналізуючи використані методи навчання, зіставляючи їх, педагог вибирає найбільш ефективні, які далі вдосконалює. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

На що звертати увагу під час самоаналізу уроку?

Я підготувала вам поради щодо самоаналізу уроку.

Завдання

Змінилося суспільне замовлення школі. Нині Україні потрібні люди, здатні прийняти нестандартні рішення, орієнтуватись у проблемах сьогодення. Більшість вчителів, в тому числі і наші педагоги, погоджуються з тим, що слід переходити від «передавання знань» до «навчання жити». Тобто, сучасний урок – це спільна творча праця і вчителя, і учнів.

Будь-який урок - має величезний потенціал для вирішення нових завдань. Беззаперечним є одне: він повинен бути життєвим.

„Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й  може  привести їх до Успіху - справжній Майстер...”

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що урок — це центр, навколо якого обертаються і до якого повертаються всі думки і дії вчителя. При підготовці до уроку вчитель має пам'ятати, що на кожному уроці потрібні інтерес і захопленість самого вчителя, готовність самому дивувати і ди­вуватися. «Щоб запалити, треба горіти», Запалює сумлінна і всебічна підготов­леність до уроку, емоційна щедрість учителя, його захопленість.

Проект рішення:

З метою підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів школи

1.     Розвивати педагогічну майстерність учителів шляхом нетрадиційних форм методичної роботи.

2.     Кожному молодому вчителю зробити самоаналіз двох уроків.

3.     Провести заняття – тренінг „ Педагогічний такт учителя”.

        4. Ефективно впроваджувати у роботу  інноваційні технології навчання.

        5. Заслухати інформацію про виконання даного рішення на наступному засіданні  школи молодого вчителя.