Застосування акмеологічного підходу на уроках української мови та літератури

Сьогодні в нашій освіті виникає  ряд суперечностей, серед яких головними є протиріччя між потребою суспільства в громадянах із високорозвиненою життєвою компетентністю і низькою орієнтацією на це системи навчання; між необхідністю широкого використання у практиці технологій активного навчання і слабкою підготовленістю до цього всього освітнього середовища. Тому, зважаючи на зміни, які відбуваються в суспільстві взагалі, сучасна педагогічна наука акмеологія ( наука про вищі досягнення в життєдіяльності і розвитку людини)  практикує інший підхід до завдань, які стоять перед школою. 

Реалізація акмеологічного підходу в навчанні допоможе практично розв'язати проблему особистісного та професійного успіху, знайти молодою людиною своє місце в житті, реалізувати особисті здібності та задатки. Учні й учителі одержують можливість максимально повно реалізувати наявний у них творчий потенціал, інтелектуальні можливості. Батьки, будучи рівноправними суб'єктами освіти та соціальними партнерами школи, мають можливість одержувати інформацію про успіхи своїх дітей.

Урок української мови та літератури  із застосуванням акметехнологій є інноваційним порівняно з традиційним, тому що його метою є не тільки засвоєння системи знань (мета традиційного навчання), а й діяльність учителя та учня, спрямована на розкриття учнем його  можливостей.

Основними ознаками акмеологічного уроку є:

1. творчість суб'єктів навчально-виховного процессу.

2. особистісно-зорієнтований підхід (орієнтація на внутрішньоінтенційні можливості дитини).

3. образотворення, яке виконує психотерапевтичну функцію (образ світу, країни, людини, родини, сім'ї, пам'яті тощо);

 - глобалізація навчання;

4. ”олюднення” розширеного образу світу і знаходження свого місця в ньому.

      Використовуючи на акмелогічному уроці ігрові технології, даю можливість дітям розкрити та удосконалити свої розумові здібності, організовую взаємодію між учнями, продуктивне спілкування учнів між собою з елементами змагання, гри.

На уроках української літератури пропоную учням такі рольові ігри:

- “Інтерв’ю”(обираю учня на роль журналіста і декілька учнів на ролі тих, у кого будуть брати інтерв’ю за запитаннями, що стосуються певної теми);

- “Перевтілення” (виступити в ролі літературного героя  і дати відповідь на поставлені однокласниками запитання);

- “Відгадай” (із підібраних цитат вилучаю слово-образ і пропоную відгадати, про кого або про що йдеться);

- “Реклама твору” (пропоную за 5 хвилин скласти рекламний ролик про художній твір);

- “Так - ні” (задаю проблемне запитання, учні намагаються дати відповіді, ставлячи мені запитання. Я відповідаю словами “так” або “ні”. Наприкінці обов’язково обговорюємо, які запитання були суттєвими і навели учнів на правильну відповідь. Таким чином виробляю стратегію пошуку);

 “Метод проектів”  спрямовує учнів на самостійну діяльність, на розв'язання певної проблеми, що передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрованих знань і вмінь. .

Стратегія творчого пошуку “примусове поєднання” базується на здатності людського мозку поєднувати предмети, слова, почуття з ідеями. Для цього потрібно відшукати асоціації  між певним предметом і поставленою проблемою. Наприклад, вивчаючи повість М.Коцюбинського  “Тіні забутих предків”, пропоную учням пов’язати з твором такі предмети: флояра, Чермош, співаночки, маржина, отара…

Отже, акмеологічні підходи мають такі переваги використання:

- формують у школярів уміння самостійно вчитися;

- сприяють пізнавальній активності, ініціативі;

- програмують індивідуальний підхід до успішної праці;

- запобігають перенавантаженню;

- сприяють успіху, творчості.

Ефективність акмеологічного уроку полягає в тому, що суть його виражається в спрямованості на розвиток здібностей, можливостей, інтересів, задатків кожної дитини.  Образно висловлюючись, я вказую на двері, але відчинити їх і увійти учень повинен сам.  Такий підхід дозволяє підвищити свідомість навчання, сприяє самореалізації і, в кінцевому результаті, забезпечує особистісний успіх учня та формує його життєву компетентність.