24 грудня 2014

Конспект уроку з української літератури. 10 клас. Автор: Цехмейструк Катерина Андріївна, учитель Киликиївського НВК

Тема:  Леся Українка “Бояриня”. Художнє відтворення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства, складних і суперечливих подій в Україні та Росії її половини XYII століття.

Мета: Розкрити зміст твору, його ідейну спрямованість, охарактеризувати дійових осіб.
          Передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, зневажанням людської гідності і честі.
          Виховувати в учнів почуття відданості Вітчизні, гордість за свій волелюбний народ.

Тип уроку:  Урок формування знань.
Метод: бесіда, робота з текстом.
Унаочнення: портрет Лесі Українки, викладка творів поетеси, ілюстрації до поеми “Бояриня”.
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Вивчення нового матеріалу.
1.      Слово вчителя про драматичну творчість Лесі Українки, про роль її творів у збагаченні у народу духовними цінностями.
Велика дочка України Леся Українка приходить до читачів у розкриллі крицево мужньої та ніжної поезії, глибоко філософського поетичного театру, талановитої художньої прози, пристрасних публіцистичних та вагомих літературно-критичних статей, майстерних перекладів кращих надбань світової літератури.
         Своєю невсипущою працею – горінням Леся Українка разом з Іваном Франком розширювала ідейно-тематичну обрії української літератури, збагачувала культуру свого народу духовними цінностями людства, виводила рідне письменство в коло розвинутих літератур світу.
-         Нам відомо прекрасні збірки поезії Лесі Українки. Які це?
(«На крилах пісень»,
Сьогодні ми вивчаємо драматичну поему Л.Українки “Бояриня”.
2.     Словникова робота:
Драматична поема – це твір не великого розміру, в якому поєднано лірику, розповідь і драматичний конфлікт, розкривається важливі суспільно-моральні й естетичні проблеми.
3.     Слово вчителя про історію написання поеми та її літературну долю.
Драматичну поему “Бояриня” Леся Українка написала в 1910р. . Написана вона була за три дні під час лікування Леся Українки в єгипетському місті Гелуані, поблизу Каїра.
         Вперше “Бояриня” була надрукована після смерті поетеси в полтавському журналі “Рідний край” 1914 року. З того часу вона не виходила ні в один збірник, ні в одне з її видань. Тільки нещодавно поема була надрукована в ж. “Прапор” (1989, № 9) з коментарем відомого вченого Миколи Жулинського. У 1991 р. твір вийшов окремою книжкою і з раніше написаною критичною статтею талановитого поета і літературознавця Михайла Драй-Хмари (1889-1939), що став жертвою сталінського театру.
         “Бояриня” мала воістину драматичну долю. Вона замовчувалася, і знаходилася під негласною забороною, бо правдивим зображенням колоніального становища України в складі Росії після сумнозвісного воз’єднання  була неприйнятною вождям нової, більшовицької імперії.
         Метою сьогоднішнього нашого уроку є розкриття ідейного змісту твору, охарактеризувати дійових осіб, передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, відтворити складні і суперечливі події в Україні в другій половині XYII століття. На прикладі героїв поеми  ми повинні виховувати в собі почуття любові й відданості Україні.
4.     Бесіда за запитанням:
-         ви прочитали “Бояриню” в дома і вже, мабуть, можете визначити, яка тема твору.
5.     Про епоху Руїни і Петра Дорошенка розповість учитель історії.
-         Хто з письменників, поетів, крім Лесі Українки, писав про епоху Руїни?
                       (Т.Шевченко, П.Куліш, “Чорна Рада”).
-         Як ви думаєте, чому Леся Українка вибрала для зображення епоху Руїни?
(бо вона взагалі брала для своїх творів не епохи розквіту і слави, а епохи кривавих переворотів, страшних катаклізмів, неволі, полону. Правда самої боротьби, отого виру кривавого, що клекотів у серці тодішнього українського життя, поетка не відтворює: вона залишається з боку і тільки прислухається до нього. Її добре була відома психологія людей, що жили після розгрому, на “руїнах”. Вона змальовувала те, що бачила і чула).
-         Ви кажете: “Що бачила й чула”. Епоху Руїни вона не могла бачити, а чути про неї, звичайно, чула. Творчість Лесі Українки розпочалася
-         80-81-роки XIX століття.
Чим співзвучний цей період історії України з добою Руїни?
-         Отже, “Бояриня” – це драматична поема, в якій відображено епоху Руїни і Петра Дорошенка, тобто боротьбу українського народу за свою незалежність.
Які ж основні мотиви звучать у поемі?
(Мотив пасивності-зради, мотив туги за Україною – основні;
інші – самовідданість у боротьбі за волю народу, мотив людської гідності і честі, вірність Батьківщині).
-         У яких ще творах Л.Українки звучать ці мотиви?
(“Дим”, “Один все-таки до тебе думка лине”,
 “Віла-Посестра”, “Камінний господар”).
-         З якими героями поеми пов’язані основні мотиви?
(З образами Оксани та Степана).
6.     Вчитель: Леся Українка вірно відбиває у своїй поемі основи тодішнього політично-соціального ладу на Московщині, що базувався на доносах, шпигунстві й катуванні. Оксана на власні очі переконалася, що в Московії “скрізь палі, канчуки, холопів продають”.
-         Що говорить поетеса про звичаї у Москві? Чим воно відрізняються від українських?
-         Чому вже перші дні перебування Оксани в Москві принесли їй образу, біль, сором, гіркі переживання?
(  Виїхавши з чоловіком у Москву, Оксана одразу зрозуміла, що становище її коханого не просто принизливе, а рабське, що царя і його слуг тут усі страшенно бояться і мовчки скоряються звичаям, які принижують людську гідність. Почувши розповідь Степана про те, що він перед царем мусить себе назвати “холопом Стьопкою “ і звеселяти його тропаком, Оксана внутрішньо здригнулася від приниження.
-         Але не тільки через це Оксана не змогла прижитися в Москві, найбільше вона страждала від усвідомлення того, що Степан – людина слабохарактерна, боязка, негорда ).
-         Знайдіть у тексті підтвердження цієї думки.
(“ Бояриня”, “МОЛОДЬ”, К, 1991,стор. 61).
Учень:  Жалість керує Оксаною, коли вона заради Степана, скорившись благанням свекрухи і Ганни, понесла боярам частування, переодягнувшись у незвичний одяг. Така горда людина, як Оксана, не може знести таких принижень.
           (текст, стор. 60, 62)
Учитель:  Ви стверджуєте, що Оксана страждала від того, що Степан – людина                                                          боязка, негорда.
-          У якому епізоді яскраво зображені, що Степан – боягуз ?
             ( У епізоді з листом до рідні. Він боявся “ диби”, “шпигів” і не дозволив Оксані передавати ні листів, ні подарунків. Це викликає до нього зневагу. Зневагу викликає й те, що він осуджує тих в Україні, хто разом з Дорошенком хотів єдності і незалежності України, осуджує і брата Оксани Івана : текст, с. 33)
-         А яким зображений Іван ?
                          ( Син Перебійного – Іван – запальний, гарячий, але щирий. Гострий на розум, сміливий. Він досить однозначно судить про переяславську раду : текст, с. 32;
                             Ризикуючи головою, він приєднався до Дорошенка, повіз бойову корогву в Чигирин. Після придушення повстання Івана навряд чи лишився живим, бо не звик дорожити своїм життям, а тим більше вимолювати його в недруга).
-         Як сприймає Оксана події в Україні ?
                ( я вважаю, що події, які відбувалися в Україні, зламали Оксану остаточно. Вона переживала те, що не вдалося Україні повернути волю, незалежність. Оксана не може собі простити, що і вона, і її чоловік у час відчайдушної боротьби на Україні сиділи в “зачіпку московськім, поки лилася кров”.
                Вона жорстоко картає себе за відступництво, за прожиття в безпеці роки. Степанові вона каже гірку правду, що його руки хоч і не в крові, зате в іржі, звинувачує покорі й простійному страхові : текст, стор. 88).
- А як події в Україні сприймає Степан ?
  ( Для Степана поразка України не настільки трагічна, як для Оксани. Він якоюсь мірою радіє, що тепер все на Україні втихомирилось, спокійно говорить про зустріч з Оксаниною ріднею).
- Чи радіє Оксана, що, нарешті, побачиться з ріднею?
( Ні, Оксана відмовляється від поїздки в на Україну, а Степан навіть не зауважує, скільки мужності треба на це Оксана. Багато сили і нервів забирають у неї думки про поневолений край, крають їй серце роздуми про тих, хто після придушення опинився в тюрмах. Вона заповідає Степанові допомагати, чим тільки зможе, скореним співвітчизникам. Умираюча Оксана вірить, що Україна хоч колись, але доб’ється волі. Вона любить свою землю, сонцем передає їй вітання: текст, стор. 34).
3. Заключне слово вчителя про те, що і зараз є українські Степани і Оксани, про сучасну боротьбу за незалежність України.
4. Домашнє завдання :

 Підготуйте письмову порівняльну характеристику Степана й Оксани – головних дійових осіб “Боярині”.

1 коментар: