Тема: Леся Українка “Бояриня”.
Художнє відтворення звичаїв і побуту козацької старшини та російського
боярства, складних і суперечливих подій в Україні та Росії її половини XYII століття.
Мета: Розкрити зміст твору, його ідейну
спрямованість, охарактеризувати дійових осіб.
Передати
тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю,
зневажанням людської гідності і честі.
Виховувати
в учнів почуття відданості Вітчизні, гордість за свій волелюбний народ.
Тип уроку:
Урок формування знань.
Метод: бесіда, робота з текстом.
Унаочнення: портрет Лесі Українки, викладка
творів поетеси, ілюстрації до поеми “Бояриня”.
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Вивчення нового матеріалу.
1.
Слово вчителя про драматичну творчість Лесі
Українки, про роль її творів у збагаченні у народу духовними цінностями.
Велика
дочка України Леся Українка приходить до читачів у розкриллі крицево мужньої та
ніжної поезії, глибоко філософського поетичного театру, талановитої художньої
прози, пристрасних публіцистичних та вагомих літературно-критичних статей,
майстерних перекладів кращих надбань світової літератури.
Своєю невсипущою працею – горінням Леся
Українка разом з Іваном Франком розширювала ідейно-тематичну обрії української
літератури, збагачувала культуру свого народу духовними цінностями людства,
виводила рідне письменство в коло розвинутих літератур світу.
-
Нам відомо прекрасні збірки поезії
Лесі Українки. Які це?
(«На крилах пісень»,
Сьогодні ми вивчаємо драматичну поему Л.Українки “Бояриня”.
2.
Словникова робота:
Драматична поема – це твір не великого розміру, в якому поєднано
лірику, розповідь і драматичний конфлікт, розкривається важливі
суспільно-моральні й естетичні проблеми.
3.
Слово вчителя про історію
написання поеми та її літературну долю.
Драматичну
поему “Бояриня” Леся Українка написала в 1910р. . Написана вона була за три дні
під час лікування Леся Українки в єгипетському місті Гелуані, поблизу Каїра.
Вперше “Бояриня” була надрукована після
смерті поетеси в полтавському журналі “Рідний край” 1914 року. З того часу вона
не виходила ні в один збірник, ні в одне з її видань. Тільки нещодавно поема
була надрукована в ж. “Прапор” (1989, № 9) з коментарем відомого вченого Миколи
Жулинського. У 1991 р. твір вийшов окремою книжкою і з раніше написаною
критичною статтею талановитого поета і літературознавця Михайла Драй-Хмари
(1889-1939), що став жертвою сталінського театру.
“Бояриня” мала воістину драматичну
долю. Вона замовчувалася, і знаходилася під негласною забороною, бо правдивим
зображенням колоніального становища України в складі Росії після сумнозвісного
воз’єднання була неприйнятною вождям
нової, більшовицької імперії.
Метою сьогоднішнього нашого уроку є
розкриття ідейного змісту твору, охарактеризувати дійових осіб, передати тугу
за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю,
відтворити складні і суперечливі події в Україні в другій половині XYII століття.
На прикладі героїв поеми ми повинні виховувати
в собі почуття любові й відданості Україні.
4.
Бесіда за запитанням:
-
ви прочитали “Бояриню” в дома і
вже, мабуть, можете визначити, яка тема твору.
5.
Про епоху Руїни і Петра Дорошенка
розповість учитель історії.
-
Хто з письменників, поетів, крім
Лесі Українки, писав про епоху Руїни?
(Т.Шевченко, П.Куліш,
“Чорна Рада”).
-
Як ви думаєте, чому Леся Українка
вибрала для зображення епоху Руїни?
(бо вона
взагалі брала для своїх творів не епохи розквіту і слави, а епохи кривавих
переворотів, страшних катаклізмів, неволі, полону. Правда самої боротьби, отого
виру кривавого, що клекотів у серці тодішнього українського життя, поетка не
відтворює: вона залишається з боку і тільки прислухається до нього. Її добре
була відома психологія людей, що жили після розгрому, на “руїнах”. Вона
змальовувала те, що бачила і чула).
-
Ви кажете: “Що бачила й чула”.
Епоху Руїни вона не могла бачити, а чути про неї, звичайно, чула. Творчість
Лесі Українки розпочалася
-
80-81-роки XIX століття.
Чим співзвучний цей період історії України з добою Руїни?
-
Отже, “Бояриня” – це драматична
поема, в якій відображено епоху Руїни і Петра Дорошенка, тобто боротьбу
українського народу за свою незалежність.
Які ж основні мотиви звучать у поемі?
(Мотив пасивності-зради, мотив туги за
Україною – основні;
інші – самовідданість у боротьбі за волю
народу, мотив людської гідності і честі, вірність Батьківщині).
-
У яких ще творах Л.Українки
звучать ці мотиви?
(“Дим”,
“Один все-таки до тебе думка лине”,
“Віла-Посестра”, “Камінний господар”).
-
З якими героями поеми пов’язані
основні мотиви?
(З образами
Оксани та Степана).
6.
Вчитель: Леся Українка вірно відбиває у своїй поемі основи тодішнього
політично-соціального ладу на Московщині, що базувався на доносах, шпигунстві й
катуванні. Оксана на власні очі переконалася, що в Московії “скрізь палі,
канчуки, холопів продають”.
-
Що говорить поетеса про звичаї у
Москві? Чим воно відрізняються від українських?
-
Чому вже перші дні перебування
Оксани в Москві принесли їй образу, біль, сором, гіркі переживання?
( Виїхавши з чоловіком у
Москву, Оксана одразу зрозуміла, що становище її коханого не просто принизливе,
а рабське, що царя і його слуг тут усі страшенно бояться і мовчки скоряються
звичаям, які принижують людську гідність. Почувши розповідь Степана про те, що
він перед царем мусить себе назвати “холопом Стьопкою “ і звеселяти його
тропаком, Оксана внутрішньо здригнулася від приниження.
-
Але не тільки через це Оксана
не змогла прижитися в Москві, найбільше вона страждала від усвідомлення того,
що Степан – людина слабохарактерна, боязка, негорда ).
-
Знайдіть у тексті підтвердження
цієї думки.
(“ Бояриня”, “МОЛОДЬ”, К, 1991,стор. 61).
Учень: Жалість керує Оксаною, коли
вона заради Степана, скорившись благанням свекрухи і Ганни, понесла боярам
частування, переодягнувшись у незвичний одяг. Така горда людина, як Оксана, не
може знести таких принижень.
(текст, стор. 60, 62)
Учитель: Ви стверджуєте, що Оксана
страждала від того, що Степан – людина боязка, негорда.
-
У якому епізоді яскраво зображені, що Степан –
боягуз ?
( У епізоді з листом до рідні. Він боявся “
диби”, “шпигів” і не дозволив Оксані передавати ні листів, ні подарунків. Це
викликає до нього зневагу. Зневагу викликає й те, що він осуджує тих в Україні,
хто разом з Дорошенком хотів єдності і незалежності України, осуджує і брата
Оксани Івана : текст, с. 33)
-
А яким зображений Іван ?
( Син Перебійного – Іван – запальний, гарячий, але щирий.
Гострий на розум, сміливий. Він досить однозначно судить про переяславську раду
: текст, с. 32;
Ризикуючи головою,
він приєднався до Дорошенка, повіз бойову корогву в Чигирин. Після придушення
повстання Івана навряд чи лишився живим, бо не звик дорожити своїм життям, а
тим більше вимолювати його в недруга).
-
Як сприймає Оксана події в Україні
?
( я вважаю, що події, які відбувалися в Україні, зламали Оксану
остаточно. Вона переживала те, що не вдалося Україні повернути волю,
незалежність. Оксана не може собі простити, що і вона, і її чоловік у час
відчайдушної боротьби на Україні сиділи в “зачіпку московськім, поки лилася
кров”.
Вона жорстоко картає себе за
відступництво, за прожиття в безпеці роки. Степанові вона каже гірку правду, що
його руки хоч і не в крові, зате в іржі, звинувачує покорі й простійному
страхові : текст, стор. 88).
- А як події
в Україні сприймає Степан ?
( Для
Степана поразка України не настільки трагічна, як для Оксани. Він якоюсь мірою
радіє, що тепер все на Україні втихомирилось, спокійно говорить про зустріч з
Оксаниною ріднею).
- Чи радіє Оксана, що, нарешті, побачиться з ріднею?
( Ні, Оксана відмовляється від поїздки в на
Україну, а Степан навіть не зауважує, скільки мужності треба на це Оксана.
Багато сили і нервів забирають у неї думки про поневолений край, крають їй
серце роздуми про тих, хто після придушення опинився в тюрмах. Вона заповідає
Степанові допомагати, чим тільки зможе, скореним співвітчизникам. Умираюча
Оксана вірить, що Україна хоч колись, але доб’ється волі. Вона любить свою
землю, сонцем передає їй вітання: текст, стор. 34).
3. Заключне слово вчителя про те, що і зараз є
українські Степани і Оксани, про сучасну боротьбу за незалежність України.
4. Домашнє завдання :
Підготуйте письмову
порівняльну характеристику Степана й Оксани – головних дійових осіб “Боярині”.
мм.. цікаво))
ВідповістиВидалити